Єдина Країна! Единая Страна!
 
21 | 10 | 2017
Головне меню
Методичні матеріали
Заходи
Вхід



Дочірні категорії

Семінари, конференції, круглі столи

Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція Обласна науково-практична конференція «Від медіаграмотності до медіакультури: стратегії, проблеми, перспективи»

27 квітня 2016 року в Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася міжнародна науково-практична Інтернет-конференція та обласна науково-практична конференція «Від медіаграмотності до медіакультури: стратегії, проблеми, перспективи».

Мета конференції: поєднання зусиль науковців та практиків для розвитку медіаосвіти України та імплементації світового досвіду у вітчизняну освіту.

Програмою конференції передбачено – проведення майстер-класів у режимі он-лайн, демонстрація відеозаписів практичних занять на базі експериментальних навчальних закладів і публічних бібліотек, презентація постерів, стендових доповідей.

 Напрями роботи конференції:

  • НАПРЯМ 1 Особливості сучасного медіапростору і нові виклики для освіти
  • НАПРЯМ 2 Медіапсихологія: проблеми і результати досліджень
  • НАПРЯМ 3 Організаційно-педагогічні стратегії масового впровадження медіаосвіти
  • НАПРЯМ 4 Медіаосвіта в системі післядипломної педагогічної освіти
  • НАПРЯМ 5 Формування медіакомпетентного педагога
  • НАПРЯМ 6 Медіакультура сім'ї
  • НАПРЯМ 7 Медіасередовище бібліотеки і читачі

 ПРАКТИКО ЗОРІЄНТОВАНА СЕСІЯ

Знайомство з досвідом впровадження медіаосвіти у Мішково-Погорілівській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І–ІІІ ступенів Жовтневої обласної ради

Шиян Володимир Петрович, директор Мішково-Погорілівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І–ІІІ ступенів Миколаївської обласної ради; Гінкул Ганна Сергіївна, учитель історії Мішково-Погорілівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І–ІІІ ступенів Миколаївської обласної ради

Медіазаняття-круглий стіл за результатами веб-квесту «Сучасний медіавплив: вектор інформативності чи пропаганди» (11 клас)
Гінкул Віктор Сергійович, учитель історії, викладач курсу «Медіакультура особистості» Мішково-Погорілівської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І–ІІІ ступенів Миколаївської обласної ради

Медіаосвітнє заняття «Свобода у кінематографі» (10 клас)

Кисленко Світлана Адольфівна, учитель української мови і літератури, викладач курсу «Медіакультура особистості» Виноградівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Баштанської районної ради 

Розвивальне середовище Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради:

  • Екскурсія-презентація «Діяльність духовних осередків у колегіумі – ефективний шлях формування внутрішніх моральних фільтрів усіх учасників навчально-виховного процесу».
  • Шкільна бібліотека – сучасний інформаційний центр. Заінчковська Людмила Віталіївна, завідуюча бібліотекою Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • Музейна педагогіка в контексті медіакультури: музей школи кобзарського мистецтва «Кобзарська наука», музей АТО. Січко Валентина Степанівна, директор школи «Кобзарська наука», Шинкаренко Віктор Олександрович, завідувач музею воїнів-інтернаціоналістів та АТО.
  • Інтерактивні холи як альтернативний простір від гаджетозомбування. Культурно-мистецький центр «Україна духовна». Презентація системи роботи закладу з формування медіаосвіти учнів та вчителів. Січко Сергій Михайлович, народний учитель України, кандидат історичних наук, доцент, директор Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради
  • Готовність учителя до змін. Картка інноваційного розвитку вчителя. Феномен інформаційної культури особистості: інфоподорож сучасного вчителя. Денисенко Оксана Миколаївна, заступник директора з науково-методичної роботи Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • Форум-театр: подолання медіазалежності. Гіштимулт Тетяна Іванівна, психолог Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.

Учні та вчителі колегіуму – аналітики та створювачі медійного контенту:

  • Шкільна дитяча академія: центр юних журналістів (1–4 кл.). Черновалова Наталя Львівна, заступник директора з навчально-виховної роботи муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • Наукове товариство старшої школи колегіуму «Захоплюємось. Досліджуємо. Відкриваємо»: презентація учнівських досліджень «Гендерні стереотипи у сучасній телевізійній рекламі». Морква Юлія, випускниця муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • «Використання НЛП-технологій сучасними політиками в мас-медіа». Калінчук Валерія, випускниця муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради
  • «Рівень медіакультури різних вікових категорій мешканців м. Миколаєва». Шевченко Юлія, учениця 10 математичного класу муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • Майстер-клас «Учитель – сек'юріті свідомості дитини в медійному світі: щотижневі інформаційні хвилинки». Денисенко Оксана Миколаївна, заступник директора з науково-методичної роботи Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • Фрагмент медіазаняття «Вивчення української літератури з використанням хмарних сервісів». Коваль Тетяна Сергіївна, учитель української мови та літератури муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • Формування медіакомпетентностей учнів на уроках світової художньої культури. Воронцова Світлана Павлівна, учитель світової художньої культури муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.
  • Шкільне телебачення «38 меридіан». Студія науково-популярних і патріотичних фільмів. Майорова Анастасія, президент учнівського самоврядування муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Миколаївської міської ради.

Майстер-клас на тему: «Медіаосвітнє заняття: інноваційний вимір». Новицька Ганна Володимирівна, учитель української мови і літератури, викладач курсу «Медіакультура особистості» Миколаївського економічного ліцею № 2 Миколаївської міської ради, випускниця Літньої школи з медіаосвіти 2013 року.

Майстер-клас на тему: «Аналіз медіатекстів (за матеріалами ХІІ мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно з прав людини Docu days ua)». Коваль Антоніна Іванівна, учитель історії, викладач курсу «Медіакультура особистості», керівник кіноклубу «Docu days ua» Кривоозерської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1 Кривоозерської районної ради.

Майстер-клас на тему: Cinema-технології у навчально-виховному процесі. Гусєва Лариса Вікторівна, учитель зарубіжної літератури Миколаївської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 56 Миколаївської міської ради, Журбенко Оксана Михайлівна, психолог, викладач курсу «Медіакультура особистості» Миколаївської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 56 Миколаївської міської ради.

 

Презентація проекту «На тернистому шляху до себе: людина у вічному пошуку істини та щастя». Показ фрагментів фільмів, створених учнями експериментальних навчальних закладів. Крячко Тетяна Павлівна, старший викладач кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, випускниця Літньої школи з медіаосвіти 2011 року, Хортів Ганна Валеріївна, старший викладач кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, випускниця Літньої школи з медіаосвіти 2015 року.

Батьківські дебати «Чому нас вчать діти?». Хортів Ганна Валеріївна, старший викладач кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Крячко Тетяна Павлівна, старший викладач кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

ТЕОРЕТИЧНА СЕСІЯ

Толерантність до медіаосвітньої нерівності на етапі розширення медіаосвітянської спільноти. Найдьонова Любов Антонівна, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Новітні вектори розвитку сучасної медіаосвіти. Онкович Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Презентація навчального посібника для викладачів середньої загальноосвітньої школи «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін». Оксана Волошенюк, менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси, науковий редактор та співавтор посібника.

Репрезентативна рефлексія в медіаосвіті. Найдьонов Михайло Іванович, доктор психологічних наук, директор Інституту рефлексивних досліджень і спеціалізації.

Як допомогти суспільству розібратись в інформаційному потоці? Досвід Швеції: рецепт – якісні медіа. Ольга Валле, менеджер програм Медіаінститут: FOJO, Швеція.

Інформаційно-комунікаційне забезпечення репрезентивної рефлексії. Григоровська Любов Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, учений секретар Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Синтез медиаграмотности и медиакритики – основа медиакомпетентности личности. Федоров Александр Викторович, доктор педагогических наук, профессор Таганрогского института имени А. П. Чехова (филиал) Ростовского государственного экономического университета (РИНХ), главный редактор журнала «Медиаобразование» (Россия).

Темпоральна компетентність як складова медіакомпетентності. Абаніна Ганна Валентинівна, кандидат психологічних наук, докторант Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

НАПРЯМ № 1. Особливості сучасного медіапростору і нові виклики для освіти

Навчання у цифрову добу – нові виклики для освіти. Ратушняк Олександр Михайлович, кандидат педагогічних наук, доцент Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка.

Інформатизація суспільства: сучасні виклики освіти. Ілляшенко Катерина Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри Таврійського державного агротехнологічного університету.

Особистісна опірність та протидія політичній маніпуляції. Журавель Марина Миколаївна, аспірантка лабораторії психології політико-правових відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Особливості та класифікація професійно орієнтованих Інтернет-ресурсів. Горун Юлія Миколаївна, аспірантка Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України.

Вплив медіаосвіти на молоде покоління сучасності. Перепелиця Оксана Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Вікіпедія в школі. Кодола Валентина Іванівна, учитель вищої категорії, старший учитель, учитель історії Шендерівського навчально-виховного комплексу Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Роль шкільних ЗМІ та учнівських проектів у реалізації права дитини на вільне висловлювання. Житня Валентина Григорівна, методист Вознесенського науково-методичного центру Вознесенської міської ради.

Грамотність початку ХХІ століття: старі та нові поняття. Борко Тетяна Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри документознавства та інформаційних систем Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв.

НАПРЯМ № 2. Медіапсихологія: проблеми і результати досліджень

Роль медіа як регулятора взаємодії суб'єктів політико-правового процесу. Никоненко Людмила Володимирівна, молодший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Захист психіки дитини-дошкільника від негативного впливу засобів масової комунікації. Городецька Оксана Володимирівна, кандидат педагогічних наук, викладач кафедри методики викладання навчальних предметів та освітнього менеджменту Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти.

Взаємодія у віртуальних групах як інструмент медіаосвіти. Вознесенська Олена Леонідівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Психологія музики у формуванні аудіальної медіакультури особистості. Обухова Наталія Олександрівна, молодший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Розвиток медіаграмотності комбатантів засобами медіапсихології. Череповська Наталія Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної і політичної психології НАПН України.

Розвиток критичного мислення в рамках сучасної концепції медіаосвіти. Дятел Надія Леонідівна, молодший науковий співробітник Інституту соціальної і політичної психології НАПН України.

Вплив засобів масової інформації на професійне самовизначення школярів. Кавецький Віктор Євгенович, кандидат педагогічних наук, викладач кафедри педагогіки і психології Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти.

Розвиток критичного мислення та творче сприймання медіапродукції. Кисленко Світлана Адольфівна, учитель української мови та літератури Виноградівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Баштанської районної ради.

Медіаосвіта як засіб формування ціннісно-смислової сфери студентської молоді. Субашкевич Ірина Романівна, старший викладач кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Медиатехнологии и проблемы развития коммуникативных способностей у детей. Ляхова Валентина Петровна, старший преподаватель кафедры психологии, педагогики и менеджмента образования Николаевского областного института последипломного педагогического образования.

Медіаграмотність школярів як засіб протистояння моббінгу та кібербуллінгу. Олійник Лія Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

С помощью медиа управлять человеком стало легко? Гурина София Вадимовна, педагог-организатор Николаевской ООШ І–ІІІ ступеней № 27 Николаевского городского совета.

НАПРЯМ № 3 Організаційно-педагогічні стратегії масового впровадження медіаосвіти

Інтерактивна медіаосвітня технологія: студентський фестиваль «видавничий non-stop». Онкович Артем Дмитрович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри видавничої справи та мережевих видань Київського національного університету культури і мистецтв.

Інтеграція наукової конференції у навчальний процес як інтегративна медіаосвітня технологія. Онкович Ганна Володимирівна, доктор педагогічних, кандидат філологічних наук, професор професор кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Сторожук Антоніна Іванівна, кандидат мистецтвознавства, доцент, заступник директора з наукової роботи Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського (Вінницька область).

Розвиток критичного мислення студентської молоді (із досвіду впровадження навчальної дисципліни «Медіаграмотність» у Херсонському державному університеті). Орлова Наталія Василівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри соціальних комунікацій Херсонського державного університету.

Упровадження стратегій із медіаграмотності студентів-журналістів. Гаврилова Яна Леонідівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри соціальних комунікацій Херсонського державного університету.

Формування медіаінформаційної грамотності у студентів-правників. Каліцева Олена Вікторівна, старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Миколаївського інституту права Національного університету «Одеська юридична академія».

Celebrity intrigue: integrating media literacy into the classroom with j.k.rowling's works as case-studies. Дячук Наталія Орестівна, викладач кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Упровадження медіаосвіти у Миколаївській області: деякі кількісні показники. Крячко Тетяна Павлівна, старший викладач кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Медійні методики активізації читання дітей та підлітків. Гич Галина Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

На шляху до широкого впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес навчальних закладів міста Миколаєва. Тарасова Ольга Володимирівна, директор науково-методичного центру управління освіти Миколаївської міської ради, Філіна Тетяна Володимирівна, заступник директора науково-методичного центру управління освіти Миколаївської міської ради.

Модель реалізації медіаосвіти в Ольшанській ЗОШ І–ІІІ ступенів Миколаївської районної ради. Молчанова Світлана Вікторівна, директор Ольшанської ЗОШ І–ІІІ ступенів Миколаївської районної ради.

Упровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес Миколаївської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 42 Миколаївської міської ради. Козловська Ольга Вікторівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Миколаївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 42 Миколаївської міської ради.

НАПРЯМ № 4 Медіаосвіта в системі післядипломної педагогічної освіти

Роль медіаосвітніх технологій у підвищенні кваліфікації керівників навчальних закладів. Луценко Світлана Миколаївна, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри професійної освіти та менеджменту Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Проект «Програма медіаграмотності для громадян» для вчителів Полтавщини: перші результати. Бондар Тетяна Олексіївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і економіки освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського

Медіаосвіта: стратегія і тактика співпраці медіапедагогів і бібілотекарів. Шуляр Василь Іванович, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти, директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений учитель України.

НАПРЯМ № 5 Формування медіакомпетентного педагога

Розвиток медіакомпетентності фахівців морської галузі як педагогічна задача. Ляшкевич Антоніна Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, т. в. о. декана факультету судної енергетики Херсонської державної морської академії.

Медіакомпетентність учителя сучасної школи. Руда Тетяна Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Софіївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Первомайської районної ради.

Медіаграмотність педагога як вимога сучасного інформаційного суспільства. Сагайдак Галина Володимирівна, викладач кафедри педагогіки та психології Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Медіакомпетентність педагога як засіб формування креативного мислення учнів. Кунашенко Олена Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Використання Інтернет-ресурсів для неперервної освіти вихователів та вчителів початкових класів. Стеценко Ірина Борисівна, співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України.

НАПРЯМ № 6 Медіакультура сім'ї

Медіакультура сім'ї. Свідерко Анна Василівна, учитель Павлівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Снігурівської районної ради.

Роль батьків у формуванні медіакультури дитини. Хортів Ганна Валеріївна, старший викладач кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

НАПРЯМ № 7 Медіасередовище бібліотеки і читачі

Веб-агенція СБІ (Служба безпеки в Інтернеті) Презентація бібліотечного медіауроку: з досвіду роботи шкільної бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу № 55 Херсонської міської ради. Бубнова Тетяна Веніамінівна, завідуюча шкільної бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу № 55 Херсонської міської ради.

Медіаосвітній вектор у співпраці дитячих та шкільних бібліотек: Херсонський досвід. Крижановська Ольга Володимирівна, заступник директора з організації бібліотечного обслуговування комунального закладу «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради.

Супервізія Миколаївських бібліотек у медіаосвітньому напрямі. Роскіна Тетяна Іванівна, директор науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва, голова Миколаївської обласної бібліотечної асоціації.

Бібліотечна складова медіаосвіти. Картузов Костянтин Миколайович, заступник директора науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва.

 

Роль философии в развитии и жизни человека и общества

Роль философии в развитии и жизни человека и общества философия по самому своему предназначению пытается проникнуть в самое существо мироздания и в своих исканиях соприкасается со всеми областями науки и искусства, с религией, помогает человеку в познании мира и самого себя. Современная философия получила новую форму за счет расширения всех своих основных функций, придания им актуального творческого и практического содержания. Важнейшими достижениями современной философии является цивилизованный подход к анализу общественных явлений и мировоззренческий принцип, содержанием которого является понимание мира в связи с включением в него человека как сознательно - деятельного фактора. В развитии философии проблема человека в окружающем мире всегда являлась ведущей, а в настоящее время она играет решающую роль в понимании современного мира.

Современный мир уходит от капитализма и социализма, но надо сохранить все позитивное, что создали люди на предыдущих этапах развития общества, обогатить анализом новых реалий жизни.

Человек как мыслящая материя все глубже осознает себя активно действующим фактором социальной и окружающей его природной среды, всего бытия в масштабах мироздания. Это определяет представление о человеке как сознательном соучастнике мировой эволюции, делает ответственным за результаты своей деятельности, предъявляет повышенные требования к уровню субъективного фактора в целом, выдвигает на первый план профессиональные, нравственные и духовные качества личности. Возрастающее значение приобретают его самопознание и самосознание, определение механизмов регулирования и саморегулирования духовной сферы, овладение знаниями функционирования интеллекта, установление контроля за результатами своей деятельности.

Формирующаяся современная научная картина мира включает в себя и достижения технических наук, которые в настоящее время дают наибольший прирост новых знаний. Достижения технических наук в области информационных процессов, микроэлектроники, кибернетики искусственного интеллекта, биотехнологии и других современных научных направлений отражают глубокую структурную революцию не только в технике и технологии, но и во всей системе материальной и духовной культуры. Научно - технический прогресс, определяя качественно новое состояние науки в целом, одновременно характеризует и становление новой формы философского мышления - современной философии. Овладение современной философской культурой повышает уровень профессиональных знаний, дает ориентир в научной деятельности, позволяет вырабатывать механизмы реализации деятельности общества в соответствии с требованиями времени.

Переход человечества на качественно новый виток развития в социальном, духовном, культурном отношениях - на сегодняшний день лишь реальная возможность выхода его из глобального кризиса, но далеко еще нереализованное состояние. Трудности и опасности в осуществлении этой задачи проистекают в основном от самого человека: невысокого уровня сознания, непонимания обществом причин и механизмов функционирования природных, антропологических и социальных явлений в их взаимодействии как специфически особых элементов единого мирового бытия. Человечество должно овладеть в полном объеме достижениями духовной культуры, наукой разумного управления и регулирования мировыми процессами. Эта задача не может быть решена вне современного философского знания о мире.

Философия – это такая система понимания и объяснения мира и места человека в нем, которая опирается на науку, конкретизируется и развивается вместе с наукой, и сама оказывает активное влияние на развитие науки.

Вокруг проблемы научности философии до сих пор продолжаются споры. Широкое распространение получили следующие точки зрения.

Философия – это наука о всеобщих законах природы, общества, познания, или: философия – это наука о методах и формах познания, то есть методология науки;

Философия – это не наука, это мировоззрение (определенный тип мировоззрения, отличный, например, от религиозного и мифологического);

Философия – это и наука, и мировоззрение, то есть философия выполняет в культуре, в духовной жизни общества функции науки и функции мировоззрения.

Решить проблему соотношения философии и науки, определить роль философии в жизнедеятельности человека, в духовной культуре общества можно лишь в широком социально-историческом контексте, то есть не с точки зрения какой-то отдельной философской школы, а с точки зрения всей истории культуры и философии, через призму всей совокупности философских знаний, роли философии, ее влияния на развитие науки и познания.

Философия стремится к научному познанию мира, но в то же время она пытается максимально выразить интересы субъекта (классов). Философия как система идей о мире (в целом) вовлечена в классовом обществе в идеологию и политику. Следствием этого является, по мнению ученых, усиление конфронтации между отдельными философскими направлениями. Поскольку философия оказывается связанной с идеологией, постольку в ее содержании имеется идеологическая сторона, а философию можно считать относящейся (в данном аспекте) к идеологии.

В истории философии научность и идеологизм вытесняли друг друга, но это обстоятельство никаким образом не отменяло ни направленность философии на достижение истины, ни возможностей полного или частичного совпадения этой направленности с интересами социального субъекта. Однако философия не должна увлекаться идеологической ролью. «Как интегративный центр всех наук и как воплощение системного подхода ко всему человечеству, ко всей биосфере, философия должна быть общечеловеческой и отвечать интересам общества», - пишет академик Международной академии информатизации Р.Ф. Абдеев. Общечеловеческие позиции философии не исключают негативное отношение к вождям–диктаторам, социальному неравенству, эксплуатации, угнетению и политическому насилию.

Научную форму философии нельзя считать заведомо лучшей или единственно верной. В случае сведения философии только к науке возникают закономерные вопросы: «Был ли Л. Н. Толстой философом? Можно ли считать философом Ф. М. Достоевского?» Оба великих писателя поднимали и зачастую впервые ставили важнейшие философские проблемы. В содержание философского знания, да и в сам процесс философского познания включаются компоненты, специфичные для художественной литературы и искусства. Весьма значительную часть философского знания составляют эстетические представления. Создание философской картины мира предполагает наличие у ее творцов чувства красоты, гармонии, сопричастности к миру. Философская картина мира содержит в себе также и эстетическое отношение к миру. О родственности философии и искусства, об их взаимопроникновении свидетельствует творчество А. Камю, Н. Рериха, М. Чюрлениса, Р. Тагора, И.В. Гете.

Философская проблематика является важнейшей частью различных религиозных учений. Вместе с тем нельзя ставить знак равенства между философией и религией, поскольку последняя не сводится к философским размышлениям. Достаточно указать на обрядность как важнейший компонент любой религии.

Далеко не все поэты и писатели в своих произведениях обращались к философским проблемам, да и нет ни одного художественного произведения, целиком посвященного решению философских проблем. И тем не менее религия и художественная литература играли и играют огромную роль в философии. Переплетение литературы, искусства, философии и религии имело место на протяжении всей истории философии вплоть до наших дней.

Итак, функционируя в системе культуры общества, философия разрабатывает теоретические основы мировоззрения, аксиологические проблемы, логико-методологические основы науки. В условиях растущей дифференциации научного знания философия принимает самое активное участие в интеграционных процессах, в синтезе достижений отдельных наук в единую картину мира.

Социальная значимость философии как живой души культуры, квинтэссенции эпохи выражается в ее функциях. Познавательная функция философии состоит в том, что она, ориентируя человека на осмысление природы и сущности мира, природы и сущности самого человека, общей структуры мира, связей и законов его развития, обеспечивает приращение новых знаний о мире, человеке, связях и законах и оказывает влияние на каждую сферу деятельности человека. Это влияние проявляется в том, что философское знание приобретает значение всеобщего метода познания действительности, а также в том, что познание в любой сфере в конечном итоге представляет различные аспекты осознания отношения «человек – мир».

Мировоззренческая функция философии проявляется в том, что, вооружая людей знаниями о мире и человеке, о его месте в мире и возможностях его познания и преобразования, оказывает влияние на формирование жизненных установок, на осознание социальными субъектами целей и смысла жизни.

Методологическая функция философии заключается в том, что она дает для всех форм общественного сознания исходные, основополагающие принципы, применение которых определяет общую направленность подхода к осмыслению действительности, направленность познавательной и практической деятельности. Однако следует помнить, что универсальные принципы мышления, исследуемые философией, не определяют однозначно линию творческих поисков истины. Будучи универсальными, они являются необходимым условием решения разнообразных конкретных задач, но не подменяют собой специальных частнонаучных методов, а конкретизируются ими.

Таким образом, философия не только дает единое понимание происходящих в мире явлений, но и разрабатывает общий метод познания, который представляет собой совокупность взаимосвязанных принципов или требований, сформулированных на основе открываемых в действительности и в познании всеобщих законов и являющихся выводом из истории развития общественного познания.

Роль философии особенно возрастает на переломах истории в периоды революционных изменений, когда человек ставит перед собой, обществом вечные вопросы о своей сущности, о смысле жизни, перспективах социального прогресса.

Решение глобальных проблем современности требует неординарных решений, демократизма и мужества мышления, смелости анализа прошлого, настоящего, перспектив будущего. Без известной философской культуры решить конструктивно эти проблемы вряд ли возможно. Именно философское знание, которому присущи постоянный поиск, сомнение, критика, способствует формированию человека думающего, творческого, гуманистически деятельного.

Изучение философии - необходимое условие становления человека как активного субъекта социальной деятельности, созидателя мира, своего бытия, творца своего счастья.

Только постигнув свою социально-деятельную функцию, отдельный человек может осознать, кто он есть, какое место занимает в жизни общества, подняться до самосознания. Философия видит свое предназначение в культивировании потребности и способности быть человеком. «Как плодородное поле - писал Цицерон, - без возделывания не даст урожая, так и душа. А возделывание души – это и есть философия. Она выпалывает в душе пороки, приготовляет души к принятию посева и вверяет ей – сеет, так сказать, - только те семена, которые, вызрев, приносят обильный урожай».

Жизнь с ее сложной паутиной коллизий, наука и культура в целом (которая охватывает все науки, виды искусства, религию и, разумеется, философию) с их гигантскими достижениями требуют от нас, и прежде всего от молодежи, совершенствования, энергичной любознательности, творческого воображения, пытливой мысли, утонченной интуиции, широкого кругозора и мудрости.
Можно сказать, что философия — это все единосущее, "схваченное в мыслях"; это квинтэссенция духовной жизни мыслящего человечества, это теоретическая сердцевина всей культуры народов планеты. Человек изначально обладал любознательностью. Само желание понять суть загадочного, неведомого являло собой склонность к зачаточному философскому размышлению, пусть даже пока на житейском уровне: ведь и на этом уровне люди нередко склонны пофилософствовать. Само слово "философия" восходит к Пифагору. Буквально оно означает любовь к мудрости, т.е. любомудрие.
Человек испытывает духовную потребность в том, чтобы иметь целостное представление о мире; он, по словам С.Н. Булгакова, не может согласиться ждать удовлетворения этой потребности до тех пор, пока будущая наука даст достаточный материал для этой цели; ему необходимо также получить ответы и на вопросы, которые выходят за поле положительной науки и не могут быть ею даже осознаны. Вместе с тем человек не способен заглушить в себе эти вопросы, сделать вид, что они не существуют, практически их игнорировать. Для человека как разумного существа бесконечно важнее любой специальной научной теории представляется решение вопросов о Том, что же такое наш мир в целом, какова его основа, имеет ли он какой-либо смысл и разумную цель, имеют ли какую-либо цену наша жизнь и наши деяния, какова природа добра и зла, и т.д. Словом, человек спрашивает и не может не спрашивать не только как, но что, почему и зачем. На эти последние вопросы у науки нет ответа, точнее, она их и не ставит, и не может разрешить. Разрешение их лежит в области философского мышления.
Каждая наука — это своего рода обрывок знания, а все науки в их простом сложении — это сумма обрывков. Философия же дает систему знания о мире как целом. Она не занимается простым сложением всех научных знаний (это была бы никому не нужная затея), а интегрирует эти знания, беря их в самом общем виде и, опираясь на этот "интеграл", строит систему знания о мире как целом, об отношении человека к миру, т.е. о разуме, о познании, о нравственности и т.п. "Ее задача — не одна какая-нибудь сторона существующего, а все существующее, вся вселенная в полноте своего содержания и смысла; она стремится не к тому, чтобы определить точные границы и внешние взаимодействия между частями и частицами мира, а к тому, чтобы понять их внутреннюю связь и единство".
Философия включает в себя учение об общих принципах бытия мироздания (онтология, или метафизика), о сущности и развитии Человеческого общества (социальная философия и философия истории), учение о человеке и его бытии в мире (философская антропология), теорию познания (гносеология), проблемы творчества, этику, эстетику, теорию культуры и, наконец, свою собственную историю, т.е. историю философии, которая являет собой существенную составляющую предмета философии: история философии есть часть содержания самой философии. Так исторически сложился предмет философии, т.е. круг ее специфических разделов и проблем, так теоретически и практически, т.е. организационно и педагогически, дифференцировались ее разделы. Разумеется, это деление носит в известной мере условный характер: все эти разделы образуют некое едино-цельное образование, в котором все составляющие, тесно переплетаются друг с другом. Предмет философии — не одна какая-нибудь сторона сущего, а все сущее во всей полноте своего содержания и смысла. Философия нацелена не на то, "чтобы определить точные границы и внешние взаимодействия между частями и частицами мира, а на то, чтобы, преодолевая эти границы, понять их внутреннюю связь и единство.
Таким образом, основные усилия осознавшей себя философской мысли, начиная с Сократа, направляются к тому, чтобы найти высшее начало и смысл бытия. Уникальность и смысл бытия человека в мире, отношение человека к Богу, проблемы сознания, идея души, ее смерть и бессмертие, идеи познания, проблемы нравственности и эстетики, социальная философия и философия истории, а также история самой философии — таковы, говоря предельно кратко, фундаментальные проблемы (или разделы) философской науки, таково ее предметное самоопределение.

 

Вкладення:
Скачати цей файл (МЕДІА_Програма.docx)МЕДІА_Програма.docx[ ]64 Кб

Обласні педагогічні читання "Європейський вибір України:минуле та перспективи"(Листопад 2015))

На межі двох тисячоліть стратегічним вектором зовнішньої політики України стала її європейська орієнтація, що є не просто одним із напрямків зовнішньополітичної діяльності, а важливим засобом та орієнтиром внутрішньої трансформації суспільства, обов'язковою умовою європеїзації.

Саме шкільні предмети соціо-гуманітарного циклу сприяють формуванню в учнів розуміння доцільності євроінтеґраційних процесів у нашій державі та особливостей їх протікання в умовах глобалізації.

З урахуванням цього 04 листопада 2015 рокуо 10.00 кафедрою суспільствознавчої освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти було проведено обласніпедагогічні читання «Європейський вибір України: минуле та перспективи».

Учасники заходу обговорили актуальні проблеми реалізації євроінтеграційної складової сучасної освіти та поширення відповідного перспективного педагогічного досвіду: 1) національна політика, наукова та громадська думка у сфері євроінтеграції: минуле та сьогодення (політичні, правові, економічні, культурні та історичні аспекти); 2) питання євроінтеграції на уроках суспільних дисциплін; 3) використання передового європейського досвіду в національній системі освіти.

Участь у роботі читань взяли вчителі історії, правознавства та економіки, викладачі вищих навчальних закладів Миколаївської області, наукові працівники Миколаївського обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми» і Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.  О. Гмирьова.

 

Детальніше...

Ukrainian English German Polish Russian
Портал МОІППО
Обличчя української культури
Безкоштовні сайти для шкіл
Інформаційне середовище

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання