Єдина Країна! Единая Страна!
 
01 | 11 | 2014
Головне меню
Заходи
Методичні матеріали
Вхід



Шляхи та засоби розвитку критичного мислення на уроках інформатики

Рощина Н. О., директор,
КЗ МНВК «Комп’ютерний центр»
 

Формування компетентності учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації цієї технології в навчальних закладах.

Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні інформатиці, а і в повсякденному житті.

Навчити дітей мислити критично на уроках інформатики означає:

  • навчити їх правильно поставити запитання,
  • самостійно робити висновки,
  • знаходити і приймати правильні рішення.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Кожна дитина має певні здібності. Завдання вчителя — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мислення. Усе це розвивається під час виконання різних творчих робіт на уроках інформатики. Важливо на уроці використовувати проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.

З точки зору сучасної дидактики та психології оволодіння самим змістом курсу інформатики не веде автоматично до розвитку мислення чи творчих здібностей учнів, їх необхідно сформувати. Це мислення є нестандартним. Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку  кроків, зробивши які можна навчитися критичного мислення. Існує, проте, низка умов, які вчителеві необхідно створити у класі, для того, щоб учні успішно залучилися до процесу критичного творчого мислення. Отже, щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

  • виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
  • дозволити учням вільно розмірковувати;
  •  приймати різноманітні ідеї та думки;
  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
  • забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;
  • висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;
  • цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

  • розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;
  •  брати активну участь у навчальному процесі;
  •  ставитися з повагою до різноманітних думок;
  •  бути готовими породжувати і відкидати судження.

Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності школярів на уроках інформатики. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього вчитель на уроках інформатики повинен ставити перед собою чітку педагогічну мету: у чому переконати школярів, як розкрити значення даного питання сьогодні і з найближчою перспективою на майбутнє.

Дитині має бути зрозумілою мета завдання, тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Найбільш цікавими є ті завдання з інформатики, що максимально розвивають самостійність дитини, збуджують її думку.

Викладання на уроках інформатики повинно бути захоплюючим – таким є один з принципів методики сучасного уроку інформатики. Однак інтерес не має нічого спільного з розважальністю, яка не містить пізнавальної мети. Кожний урок інформатики повинен мати пізнавальний характер і, одночасно, захоплювати як своїм змістом, так і способом викладення навчального матеріалу.

За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність дітей, осмислення ними певних явищ, оскільки не асоціюється ними з реальними життєвими враженнями. На уроках інформатики потрібно стимулювати бажання учнів вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя.

Система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей – все це формує  розвиток критичного мислення.

Структура уроку критичного мислення має 5 етапів.

Актуалізація

Усвідомлення змісту

Обґрунтування навчання

Рефлексія

Розминка


1. Розминка замінює організаційні моменти класичного уроку. Її основна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Це: краще засвоєння навчального матеріалу; підвищення авторитету вчителя; психологічне розвантаження учнів.

2.Обгрунтування навчання передбачає: постановка мети уроку; розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми.

3. Актуалізація. На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми.

4. Усвідомлення змісту. На цьому етапі учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння.

5. Рефлексія. Учень стає власником ідеї, інформації, знань; можливість використання знань; обмін знаннями з іншими учнями; оцінка та самооцінка діяльності.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання проблеми, оцінювання ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому уроки інформатики створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо планувати етапи уроку з використанням на уроках інформатики відповідних стратегії технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.

До того ж на кожному уроці інформатики важливим є опанування інформаційним матеріалом, що не можливо без спеціальних прийомів роботи та розвитку компетентності учня, без поєднання предметного матеріалу з продуктивними технологіями.

Отже, доцільно використовувати методи навчання інформатики у структурі уроків критичного мислення. Це:

v         для забезпечення засвоєння відповідних знань з інформатики, розвитку предметних умінь і навичок;

v         для створення умов для формування та розвитку критичного мислення;

v         для формування та розвитку основних груп компетентностей учня.

Так, наприклад, під час теми «Електронні таблиці» пропоную учням завдання, які пов’язані з повсякденним життям.

ЗАДАЧА ”Діяльність фірми в Україні”. Нехай ваша фірма має філіали в Києві, Харкові, Львові. Одесі, Донецьку чи в інших містах і є дані про щомісячні обсяги продаж у філіалах. За даними про діяльність фірми протягом трьох місяців, наприклад, січня. лютого, березня. Створити таблицю для визначення обсягів продаж: максимальних, мінімальних і в цілому в Україні. Крім цього, створити нову таблицю-проект бізнес-плану на наступні два місяці: квітень і травень - з розширенням географії діяльності фірми(назви двох-трьох міст додати самостійно).

На уроці з теми «Робота з поштовим клієнтом» учні 10 класу відповідають на питання: «Розгляньте дві програми: Outlook Express, The Bat! Назвіть спільні та відмінні елементи, що мають ці два вікна. Чи має недоліки веб-інтерфейс для ро­боти з поштою і чи варто шукати йому альтернативу?»

Під час вивчення теми «Комп’ютерні презентації» учням пропонується створити презентацію на тему «Чи люблять вознесенці Вознесеньск?» Учні переглядають презентації один одного, оцінюють їх, висловлюють своє враження від перегляду.

Учні не завжди схильні вільно розмірковувати над важливими ідеями. Вони часто чекають, поки вчитель не підкаже їм єдину правильну відповідь. Учні ж, які застосовують критичне мислення, активно розвивають теоретичні гіпотези і комбінують ідеї та концепції різними способами. Звичайно, одні з  цих комбінацій виявляться більш продуктивними, ніж інші; деякі можуть спочатку здаватися розумними, але втратять сенс із подальшим міркуванням. У той же час, концепції, що, на перший погляд, виглядають безглуздими, можуть, після подальшого вдосконалення чи коригування, набути цінності. Для того, щоб процес мислення відбувався вільно, учні мають отримати дозвіл розмірковувати, породжувати припущення та встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли учні зрозуміють, що це дозволено, вони більш активно залучаться до критичного аналізу.

Однак, трапляються окремі випадки, коли дійсно існує лише одна правильна відповідь і тут необхідно бути чесним з учнями. Різноманітними в даному разі можуть бути лише способи та шляхи пошуку відповіді. Дуже часто це є важливішим за саму відповідь. Якщо ж більша частина часу уроку витрачена на пошук однієї правильної відповіді, тоді мислення навряд чи відбуватиметься на достатньо високому рівні.

Форми уроку з розвитку критичного мислення відрізняються від уроків в традиційному   навчанні. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане. Роль вчителя – координує роботу учнів. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми і тому подібне відображають взаємини між ідеями, показують хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення. Графічна організація матеріалу може застосовуватися на всіх етапах учення як спосіб підготовка дослідженню, як спосіб направити це дослідження в потрібне русло, як спосіб організувати роздум над отриманими знаннями. 

Навчання за методикою розвитку критичного мислення має значні переваги для розвитку особистості старшокласника:

  • навчання загальним прийомам розумової діяльності: пошук закономірностей мислення за аналогіями, пошук ієрархічної залежності між об’єктами та поняттями, порівняння, знаходження загального та відокремлення частки, побудова логічних висновків та розвиток критичного мисленн
  • реалізація міжпредметного зв’язку базується на інтеграції знань з математики, економіки та інформатики, що призводить до глибинного розуміння загальних причинно-наслідкових зв’язків понять;
  • застосування прогресивного методу навчання – навчання в групах (педагогіка співробітництва);
  • проведення досліджень моделей економіки за даною методикою приводить до підсилення основного принципу навчання – це бажання студентів пізнавати навколишній світ;
  • розв’язування задач курсу засобами математичного моделювання;
  • можливості комп’ютерної підтримки спостережень та аналізу алгоритму розв’язування будь-якої прикладної задачі.

Технологія «Розвиток критичного мислення» - універсальна, між предметна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком, уміння висловлювати свою думку усно чи письмово, уміння формувати особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та уявлень, вміння працювати в групі. Але сама технологія не вичерпує арсеналу можливостей формування компетентностей, до того ж без методів навчання інформатики навряд чи можна опанувати можливості програмного забезпечення операційної системи комп’ютера, складання програм за поставленим завданням, формувати предметні знання та вміння. Тому у своїй роботі поєдную елементи уроку критичного мислення та відповідні стратегії цієї технології з традиційними методами вивчення предмету інформатика.

Список використаних джерел

1.                      Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”, частини І-ІV, 2009.

2.                      Загашев І., Заір-Бек С. Критичене мислення: технологія розвитку
 "Скіфія" & "Альянс-Дельта", Санкт-Петербург, 2010.

3.                      Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: навч. посіб.– К. : Навчальна книга, 2004. – Ч.1: Загальна методика навчання інформатики. – 2010.

Співаковський О. В. Майбутнє шкільної інформатики. Тенденції розвитку освітніх інформаційно-комунікативних технологій / О. В. Співаковський // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб. наук.праць. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова – 2005. – №3(10). – С. 226 -234. – (Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання).

shevchenko
Портал МОІППО
Інформаційне середовище
Безкоштовні сайти для шкіл

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання